Різдво — одне з найголовніших свят у християнській релігії. Вважається, що Ісус Христос народився на благо людства. Ця подія символізує повернення світу до духовності й чистоти, адже народився Спаситель у часи, коли панували ненависть, жадібність та лицемірство. Свято пов’язане з найтеплішими почуттями у серцях людей — родини збираються разом, діти й дорослі отримують подарунки, бо Різдво — час дарувати й ділитися. Різдво Христове для християн західного обряду та значної частини східних церков настає 25 грудня. Цей день є одночасно священним релігійним святом та всесвітнім культурним і комерційним явищем.
Історія свята
Все почалося більш ніж дві тисячі років тому. Непорочна діва Марія з міста Назарету отримала звістку від ангела про те, що в неї буде син, батько якого — сам Бог. Вона з радістю й покорою сприйняла цю новину. Незабаром Марія вийшла заміж, і разом з чоловіком Йосифом мала їхати до Вифлеєму, де проводився перепис населення за наказом римського імператора Августа.
Коли подружжя дісталося Вифлеєму, зупинитися їм було ніде, тож довелося заночувати в хліву для овець. В ту ніч і народився Ісус, а на небі з’явилася яскрава зірка. Ліжка в хліву не було, тому немовля поклали в ясла, де знаходилось свіже сіно.
Тієї ночі кілька пастухів були на полі поблизу Віфлеєма разом із стадом овець. Раптом їм з’явився ангел і приніс звістку про народження Спасителя та повідомив місце, де його можна знайти. Пастухи пішли до Вифлеєму, знайшли хлів і на власні очі побачили в яслах новонародженого Ісуса. Повернувшись до своїх отар, вони стали повсюди розповідати про цю новину.
Через деякий час, побачивши на небі нову зірку, до Вифлеєму вирушили три мудреці, щоб вшанувати Ісуса — нового царя. Але по дорозі вони гостювали в Іудейського царя Ірода, який наказав їм сповістити про місце, де знаходиться новонароджений. Він вбачав у ньому небезпеку для себе, бо не розумів, що Ісус стане для людей духовним царем, а не царем Іудеї.
Мудреці продовжували свій шлях за зіркою, доки вона не опинилася прямо над будинком, де знаходився Ісус. Вони зайшли в дім до Марії та Йосифа з подарунками — золотом, ладаном і смирною та поклонились немовляті.
Додому мудреці поверталися іншою дорогою, бо не хотіли виказувати сина Божого царю Іроду. Ірод дуже розгнівався, коли зрозумів, що мудреці не повернуться. Він послав своїх воїнів до Вифлеєма з наказом вбити там всіх дітей до дворічного віку. Але Бог попередив уві сні Йосифа про загрозу, і родина встигла втекти з міста. До самої смерті Ірода Йосиф, Марія та Ісус жили в Єгипті, а потім повернулися до Назарету.
Протягом трьох сотень років після смерті Христа його послідовники були не дуже численні та зазнавали переслідувань, а свята Різдва Христового не існувало.
Спочатку християнські священики не вважали за потрібне святкувати день народження Спасителя. Головним святом був Великдень — воскресіння Ісуса Христа. Біблія навіть не вказує конкретної дати його народження, тому щодо цього церковні діячі довго сперечалися.
Але дні коло 25 грудня для багатьох народів здавна були святковими — період зимового сонцестояння провіщав людям повернення сонячного світла.
В Римській імперії святкування Різдва Христового в день 25 грудня документально підтверджено з 336 року. Пізніше, у 431 році, саме цю дату затвердив Третій Вселенський Собор.
З Риму звичай святкувати Різдво розповсюдився у Єгипет, а в Середні віки свято почало замінювати собою язичницькі традиції у всьому християнському світі.
Наші пращури стали святкувати Різдво з часів хрещення Русі князем Володимиром.
До 1917 року на території Російської імперії, до якої належала і частина сучасної України, Різдво було обов’язковим, улюбленим святом з численними яскравими традиціями. Але після встановлення радянської влади релігійні свята стали забороненими. Повернулося Різдво до нас після розпаду СРСР та здобуття Україною незалежності.
Зараз у це свято ми маємо два вихідних дні — українці східного обряду святкують Різдво 7 січня за юліанським календарем, а західного — 25 грудня за григоріанським. Разом з тим, очільник Православної Церкви України Епіфаній вважає, що православні віряни можуть святкувати Різдво 25 грудня, якщо вони цього хочуть.
Святкування Різдва Христового в історії
● 1647 р.За наказом Олівера Кромвеля в Англії заборонили Різдво як аморальне та язичницьке свято. Заборону було скасовано в 1660 році.
● 1843 р. В Лондоні з’явилася у продажу перша різдвяна листівка. Взагалі Різдво стало першим святом, на честь якого стали випускати листівки.
● 1914 р. Під час Першої світової війни між англійськими та німецькими військами відбулося різдвяне перемир’я — вони обмінювалися подарунками на нейтральній території та грали у футбол.
● 1916 р. Вперше прозвучала пісня «Щедрик» українського композитора Миколи Леонтовича, яка згодом стала всесвітньо відомою різдвяною композицією.
● 1931 р. Компанія «Coca-Cola» вперше використала образ Санта-Клауса в рекламі.
● 2017 р. Різдвяний день 25 грудня в Україні офіційно став вихідним днем.
Традиції на Різдво Христове
Напередодні Різдва Христового український народ сідає за стіл. Одна з головних традицій святкування Різдва — Святий Вечір. Після наведення порядків у будинку українці готують дванадцять святкових страв на честь дванадцяти апостолів.
Головною і ритуальною різдвяною стравою є кутя, яка являє собою пшеничну, ячмінну чи рисову кашу, змішану з родзинками, маком, медом і горіхами. Також на столі обов’язково має стояти узвар.
Під час трапези за столом ні в якому разі не можна лаятися, сперечатися і лихословити. На Різдво всі члени родини повинні бути вдома, діти повинні допомагати старшим у святкових приготуваннях.
Навіть за святковим столом переїдати у Різдво заборонено. Також під забороною побутові справи, рукоділля, важка фізична праця.
Сідати за різдвяний стіл необхідно з появою першої зірки, яку називають Віфлеємською. Саме вона привела мудреців до немовляти-Христа. Святий Вечір починається молитвою і запалюванням різдвяної свічки. У компанії всієї родини, в тому числі й немовлят, господар будинку благословляє вечерю.
Відчиняйте двері ясенові,бо Різдво ступає на порігзнак добра, господньої любовіу світлі Вифлеємської зорі!Хай це свято лине в кожну хату,в кожнім серці свій залишить слідбудьте дужі, щирі й багатіщастя вам і довгих многих літ!
