Ярослав Мудрий

Календарик

Дата народження Ярослав Мудрий : Saturday, 07 February 0978

Одним з відомих шанованих давньоруських князів є князь Ярослав Мудрий, син великого Володимира Святославовича (хрестителя). Прізвисько Мудрий він отримав за любов до освіти і створення першого відомого зводу законів в Росії, пізніше названого «Руською правдою».

При хрещенні Ярослав отримав ім'я Георгій (або Юрій). Російська православна церква шанує його як вірного і навіть ввела в святих день його пам'яті. У високосний рік це 4 березня, а в звичайному - 5 березня.

Всіх чотирьох нащадків, народжених в шлюбі з Рогнедою, Ізяславом, Мстиславом, Ярославом і Всеволодом, великий князь Володимир відправляв князя в різні міста. Ярославу дістався Ростов. Але так як хлопчикові ледь виповнилося 9 років, за ним закріпилися годувальник і воєвода Будий (в інших джерелах Буди). Пізніше, коли зрілий князь Ярослав Мудрий став правити Новгородом, годувальник і наставник перетворився в його найближчого соратника.

Князювання Новгорода мало більш високий статус, ніж адміністрація Ростова. І все ж новогородський правитель мав підлеглий статус по відношенню до Києва, тобто Володимиру. Тому князь Ярослав Мудрий в обов'язковому порядку платив батькові 2/3 данини, зібраної з новгородських земель щороку. Це була сума в 2 тисячі гривень. 1 тисяча залишилася на утримання самого дворянина і його дружини. Треба сказати, що його розміри лише трохи поступалися володимирському загону.

Ймовірно, саме ця обставина спонукало сина повстати і в 1014 році відмовитися платити величезну данину батькові. Новгородці підтримали свого посадника, про який є відомості в збережених літописах. Володимир розлютився і почав готувати похід на умиротворення повсталих. Але на той момент він перебував у похилому віці. Незабаром він захворів і раптово помер, так і не покаравши сина.

Про дату народження Ярослава Володимировича і сьогодні сперечаються. Але більшість істориків і вчених схиляються до того, що князь народився в 978 році, хоча повністю в цьому ніхто не впевнений. Його день народження тим більше невідомий.

Життєпис

1019-1026 р.

Новгородський період

Після смерті Вишеслава старшим сином Володимира Святославовича вважався Святополк. Однак за повідомленням Титмара Мерзебурзького він був посаджений Володимиром у темницю за звинуваченням у зраді. Наступний за старшинством син, Ізяслав, на той момент помер, однак він ще за життя батька був фактично позбавлений права на спадкування - для нього було виділено в уділ Полоцьк. І Володимир у Новгород поставив Ярослава. Новгородське князювання в цей час мало вищий статус, ніж ростовське та всі інші, за винятком київського. Новгородський князь щорічно виплачував до Києва данину у 2000 гривень, що становило 2/3 зібраної в Новгороді та підпорядкованих йому землях данини. 1/3 (1000 гривень) залишалася на утримання князя і його дружини, розмір якої поступався тільки розміру дружини київського князя. Період новгородського князювання Ярослава до 1014 року настільки ж мало описаний у літописах, як і ростовський. Імовірно, що з Ростова Ярослав спочатку вирушив до Києва, а звідти вже виїхав до Новгорода. Прибув він туди, ймовірно, не раніше 1011 року. До Ярослава новгородські князі з часів Рюрика жили, як правило, на Городищі біля Новгорода, Ярослав же оселився в самому Новгороді, який на той момент був значним поселенням. Його княжий двір розташовувався на Торговому боці Волхова, місце це отримало назву "Ярославове дворище". Крім того, у Ярослава була ще й заміська резиденція в селищі Ракома, що розміщувалося на південь від Новгорода[46]. Ймовірно, що до цього періоду належить перший шлюб Ярослава. Ім'я його першої дружини невідоме, імовірно її звали Анна. Під час розкопок у Новгороді археологи знайшли тривалий час єдиний екземпляр свинцевої печатки Ярослава Мудрого, підвішеної колись до княжої грамоти. На одному її боці зображено святого воїна Георгія зі списом і щитом та його ім'я, на другому - людину в плащі та шоломі, порівняно молоду, з вусами, що стирчать, але без бороди, а також написи з боків від погрудної фігури: "Ярослав. Князь Руський". Очевидно, на печатці вміщено доволі умовний портрет самого князя, вольової людини з горбатим хижим носом, чий передсмертний вигляд реконструйований за черепом відомим ученим - археологом і скульптором Михайлом Герасимовим. Згодом, восени 2014 року, в Україні було виявлено два примірники вислих печаток Ярослава з його зображенням, зроблених, мабуть, з однієї матриці. Перша печатка була знайдена в Чорнухинському районі Полтавської області, і після знахідки зберігається в приватній колекції в Києві. Відомості про місце виявлення і знаходження другої печатки невідомі. На цих печатках Ярослав також зображений погрудно, у високому шоломі, з одягом, застебнутим на фібулі (мабуть, корзно), з бородою і стирчать вусами, в одній руці він тримає державу. Тут князь безсумнівно зображений у більш зрілому віці. По обидва боки від фігури князя розташовується давньогрецький напис: "Ярослав - великий архонт Росії". На зворотному боці - зображення Георгія Побідоносця. Очевидно, ці печатки (так само як і новгородську печатку) можна датувати раннім періодом князювання Ярослава, орієнтовно 1019-1026 рр., коли він був одноосібним правителем Русі.