Одна особа стала публічно ображати мудреця:
− Ти безбожник! Ти п’яниця! Мало не злодій!
У відповідь на це мудрець лише посміхнувся.
Юнак, який спостерігав цю сцену, виряджений у розкішний одяг, запитав мудреця:
− Як же ти можеш терпіти подібні образи? Невже тобі не прикро?
Мудрець знову посміхнувся. І сказав:
− Ходімо зі мною.
Юнак пішов за ним у запилену комору. Мудрець запалив скіпку і почав ритися в скрині, в якій знайшов абсолютно нікчемний дірявий халат. Кинув його юнакові й сказав:
− Приміряй, це тобі личить.
Юнак зловив халат, оглянув його й обурився:
− Навіщо мені ці брудні обноски? Я, начебто, пристойно вдягнений, а от ти, напевно, з’їхав з глузду! − І кинув халат назад.
− Ось бачиш, − сказав мудрець, − ти не захотів приміряти лахміття. Точно так само і я не став приміряти ті брудні слова, які мені жбурнув той чоловік.
Не варто ображатися на образи − це те саме, що й приміряти лахміття, яке нам жбурляють.
Читайте також: Закон карми (Буддистська притча)
