Дати події

  • 2023-09-12
  • 2024-09-12
  • 2025-09-12
  • 2026-09-12
  • 2027-09-12
00

Ужгород-місто на річці Уж в Закарпатській області України, центр Ужгородської міської громади та Ужгородського району. Розташоване за 811 км від Києва, на кордоні зі Словаччиною.

Історія Ужгорода

903—1526 р
Рання історія Ужгорода
На території Ужгорода виявлено залишки поселень, найдавніші з яких налічують понад сто тисяч років. Упродовж давніх віків через територію сучасного міста пройшло чимало племен і народів: гуни, авари, бургунди даки, кельти, сармати. Одними з перших відомих засновників ужгородського поселення були білі хорвати, які у другій половині 1-го тисячоліття заселили територію сучасного Ужгорода. Поселення називалося Онґвар (або Унґвар, чи Гунґвар, чи Унґювар). Протягом століть історично склалися три центри міста: Горяни, Замкова гора і Радванка. Горяни — село, нині в складі міста Ужгород.
2023 р
Географія та клімат
Місто розташоване майже на однаковій відстані від трьох найближчих морів: Балтійського, Адріатичного та Чорного (650—690 км), що робить його найбільш внутрішнім містом у цій частині Європи[джерело?]. Місто розташоване на висоті приблизно 120 м в передгір'ях Карпат на річці Уж (105 км в межах України). Територія міста становить 41,56 км². Протяжність міста з півночі на південь — 12 км, зі сходу на захід — 5 км. Найвища точка Ужгорода — гора Велика Дайбовецька — 224 м. Площа зелених масивів і насаджень становить 1574 га, крім цього, Ужгород оточений лісами. Значну частину площі міста становить правобережна частина (Старе Місто), яка дещо більша за лівобережну. Береги річки Уж пов'язують 7 мостів: 4 пішохідно-транспортних 2 пішохідні та 1 залізничний. Клімат помірно-континентальний, з жарким літом і м'якою зимою. Значно впливає на клімат міста захищеність Карпатами від холодних вітрів з півночі. За кліматичною класифікацією Кеппена — Гейгера клімат Ужгорода є морським
1848—1849 р
У складі Австро-Угорщини
Найбільший вплив на Ужгород із політичних подій XIX століття справила Угорська революція 1848—1849 років. 27 березня 1848 року в місті офіційно було відзначено повалення монархії в Угорщині. Для придушення революції Габсбурзький абсолютизм покликав на допомогу армію царської Росії. Не в силах протистояти їм, визвольна війна зазнала поразки. Монархія була знову відновлена. 1849 року Ужгород став центром Руського округу, нового територіального утворення в Австрійській імперії, але вже 1850 року воно було ліквідовано. У 1863 році в Ужгороді була відкрита перша друкарня з українським шрифтом, У 1869 — діяв перший на Закарпатті лісопильний завод, 28 серпня 1872 почала працювати ділянка Ужгород — Чоп Угорської Північно-Східної залізниці. 1886 року побудована меблева фабрика «Мундус», 1897-го з'явився перший телеграфний зв'язок Ужгород — Будапешт, а в 1902-му було здано в експлуатацію першу Ужгородську електростанцію. План Ужгорода в чехословацький період (1933) У той час в місті діяли вісім єврейських синагог, ієшиви, талмуд-тора, три жіночих товариства, єврейська лікарня, будинок престарілих і благодійна їдальня. У 1904 році була зведена велика синагога.
1991 р.
Ужгород при Незалежній Україні
У 1991 році Ужгород стає частиною незалежної України. У 2001 році в Ужгороді проведено перший регіональний фестиваль «Квітне сакура над Ужем». 27–19 червня 2003 р. в Ужгороді відбулося вшанування пам’яті єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії Блаженного Теодора Ромжі, мощі котрого знайшли вічний спочинок в Ужгородському кафедральному соборі. У період Революції гідності в 2013-2014 роках в Ужгороді проходили мітинги на підтримку Євромайдану. Найбільший з них відбувся 8 грудня 2013, де було присутня 6000 мешканців міста. У 2022 році, з початком російського вторгнення в Україну до Ужгорода стала прибувати велика кількість вимушених переселенців з регіонів України, де велися активні бойові дії. Станом на квітень, таких людей у місті проживало близько 50 000. Внаслідок бойових дій, до Ужгорода тимчасово переїхали різноманітні заклади, зокрема Донецький академічний обласний драматичний театр з Маріуполя, офіси Української асоціації футболу та громадської організації «Восток-SOS».