Івана Купала - найдавніше та найколоритніше свято, яким закінчується літній сонячний цикл календарних дохристиянських свят. Згідно з повір'ями, саме в ніч з 6 на 7 липня вся "нечисть" виходить зі свого потойбічного світу в світ живих і блукає серед людей. Слов'яни палили багаття, запалювали очищаючий вогонь яких міг відлякати злих духів. Крім того, тільки в цю чарівну ніч зацвітає папороть.
Історія свята
У наш час свято Івана Купала відзначають у ніч з 6 на 7 липня, але так було не завжди. До запровадження григоріанського календаря це був день літнього сонцестояння, або сонцевороту - 24 червня.
Коріння свята язичницьке, але коли святковий день змістився на понад два тижні, він збігся з християнським Різдвом Іоанна Хрестителя й набув нового сенсу. Також змінилася назва - з "Купала", свято перетворилося на "Івана Купала".
Незрозуміло, чи існував Купало чи Купайло в уяві давніх слов'ян як божество чи міфологічний персонаж до виникнення свята, чи з'явився, як його наслідок - дослідники вважають, що назва дня могла виникнути від кореня "куп", що створює ряд слів, які позначають об'єднання людей: "вкупі", "купно". Ще один варіант - походження від слова "купатися": занурення у водойми відіграє у святі велику роль, адже очищення за допомогою вогню та води - це давня форма магічних дій.
До свята чи після, але образ Купайла виник і став покровителем кохання, шлюбу, продовження роду, богом літнього сонця.
Традиції свята
Лише у Купальську ніч на папороті розквітала чарівна вогняна квітка щастя, тому всі охочі йдуть у ліс шукати її. Як правило, шукали магічну квітку парами. За переказами, в ніч на Купала, папороть зацвітає лише на мить і людина, яка зірвала її, зможе розуміти мову тварин і птахів, бачити приховані скарби і входити до будь-яких скарбниць. А також може знайти кохання і стати щасливою.
Вся вода в ніч на Івана Купала вважалася цілющою, тому до свята обов'язковим було скупатися до заходу сонця. Умивання водою, за повір'ями, приносило жінкам красу, а чоловікам — силу. Чудодійною на Івана Купала вважалася навіть роса. Досить було вмитися нею, щоб продовжити свою молодість.
Також вірили, що особливої сили на Івана Купала набувають польові трави та квіти. З них робили вінки, букети, обереги.
Ближче до заходу розпалювали купальські вогнища, через які прийнято було стрибати. У святкуванні брали участь всі жителі селища — вважалося, що жінка, яка не прийшла до такого багаття, — відьма.
Прикмети свята
● йде дощ - спека почнеться через 7 днів і триматиметься до кінця літа;
● небо чисте і багато зірок - восени буде хороший урожай грибів;
● гроза і грім - до мізерного врожаю горіхів;
● побачити змію - готуйтеся до неприємностей і проблем;
● почути зозулю на Купалу - до холодної осені.
Закохані хлопці й дівчата стрибали через купальське вогнище, міцно взявшись за руки. Якщо під час стрибка їхні руки не розчіплялись, вважалося, що вони стануть чоловіком та дружиною і будуть жити
разом довго й щасливо. Те ж означало, якщо услід за закоханими летіли іскри.
Вінок був одним з головних атрибутів свята. Дівчата опускали їх у річку і дивилися, що буде. Якщо вінок відпливе далі, ніж інші, — його власниця буде щасливішою від усіх; вінок потонув — весілля найближчого року чекати не доведеться.
На Івана Купала збирали квіти для ворожіння — багатки. Їх клали під подушку: якщо бутон розпуститься — скоро заміж, якщо зів'яне — доведеться почекати.
За повір'ям, на Івана Купала прокидається нечиста сила — змії, відьми, русалки, водяні, перевертні. Тому в ніч на 7 липня не можна спати.
Також вважається, що в свято не можна нічого віддавати, продавати і позичати, інакше сім'я може збідніти.
