День міста Суми

Люди дуже давно почали селитися на обох берегах Псла. Вже в II–VI сторіччях нашої ери тут жили слов'янські племена, залишки їхніх поселень і могильників виявлені в південно-західній частині міста, на вулиці Павлова. У VIII–X століттях в районі колишнього села Тополі (нині вул. Тополянська міста Суми) існувало поселення сіверян, а на Луці до теперішнього часу збереглися залишки великого городища часів Київської Русі, яке мало назву Липеньськ. Давність поселення підтверджують знайдені в околицях арабські монети VII–IX століть. Під час монголо-татарської навали XIII століття це городище було зруйноване. Але при заснуванні Сум у 1652 році згадується про 150 дворів пасічників, які жили на місці Липеньського городища до приходу переселенців із правобережної України. Нагрудний знак 1-го Сумського гусарського полку. Однією з причин виникнення міста Суми була політична ситуація другої половини XVII ст. У 1651 р. українські козаки під проводом Богдана Хмельницького зазнали поразки під Берестечком, наслідком якої стало посилення експлуатації і національного гніту українського народу польськими магнатами. Після цієї поразки Богдан Хмельницький дозволив людям переселятися з правобережжя на Полтавщину і на прикордонні землі з Московським царством (тепер Слобожанщина), які були перед тим практично не заселені. Протягом десятиліття 1651–1660 років на території сучасної Слобожанщини з'явилася велика кількість нових поселень, тоді окрім Сум були засновані такі міста як: Харків, Тростянець, Лебедин та багато інших поселень.

1 липня 1656 року було ухвалено рішення про перетворення Суминої слободи, що існувала тут з 1652 року, в місто Сумин (надалі місто Суми), і почато будівництво фортеці. Будівництво велося у 1656–1658 роках, керував ним московський воєвода Кирило Юрійович Арсеньєв, разом з ним до Сум прибуло 52 людей, які мали організовавати зведення фортеці. Метою будівництва фортеці був захист Слобідської України від набігів татар. Стіни фортеці було споруджено з дубових колод, під фортецею викопано підземний хід до води (до річки Псел) за допомогою якого у майбутньому під час облог місто забезпечувалося питною водою. Було насипано навколо фортеці вал і викопано глибокий рів. Оборонні споруди доповнювалися природними: річки Псел, Сума і Сумка з трьох боків опоясували місто. З півдня підступи до Сум захищав зроблений в 1658 році перекоп між Пслом і Сумкою (тепер Стрілка). У 1658 році Суми стали центром Слобідського козацького полку. Полк очолив Герасим Кондратьєв. У адміністративному відношенні місто підпоряковувалося бєлгородському воєводі, органом місцевого самоврядування була ратуша.

Новітня, за незалежності України (від 1991 року), історія Сум пов'язана з явищем так званої «Студентської революції на траві», що відбулася в травні 2004 року, та стала для держави безпрецедентною. Тоді кілька десятків студентів із викладачами та батьками вийшли на мітинг у центрі міста з вимогою відставки губернатора Володимира Щербаня та начальника обласної міліції Миколи Плєханова. Наметове містечко, яке вони розбили, знесла міліція, кількох осіб, які там перебували, заарештували. Ці сумські події стали не лише актом студентської непокори та боротьби за людські права, а й фактично виявилися предтечею Помаранчевої революції. У 2001 році в місті відкрито один з найбільших стадіонів України — «Ювілейний», що вміщує 25 830 глядачів. Він става домашньою ареною не тільки для місцевих команд: у 2008-2009 роках на ньому грав ФК «Харків», а 2016 році, через Війну на Донбасі — донецький «Олімпік». 15 вересня 2015 року Верховна Рада України збільшила територію Сум на 753,58 га, затвердивши загальну площу міста 9 538,58 га. За ухвалення проєкту постанови № 2238а проголосував 251 депутат при мінімально необхідних 226. Територія Сум збільшена за рахунок 178 га земель, що перебувають у віданні Піщанської сільської ради Ковпаківського району Сумської області; 172,68 га земель Червоненської сільради Сумського району та 402,9 га земель Сумської міської ради. Таким чином, загальна площа Сум, яка становила 8785 га, затверджена Радою в 9 538,58 га, а Сумського району — 185 357,32 га.