День міста Вінниця

Русь-Україна – держава східних слов’ян започаткована, згідно « Повісті минулих літ» слов’янською династією Києвичів. В 882 році сталася зміна правлячої династії, внаслідок якої до влади прийшли варяги – Рюриковичі. Вони продовжили активну об’єднавчу політику слов’янських земель з центром у Києві, який став « матір’ю міст руських». Природні ресурси краю зумовили тривалу боротьбу Рюриковичів за підкорення уличів, землі яких займали досить вигідне торгове і стратегічне значення. У 885 році довелося уличам повоювати проти князя Олега (882-912 рр.), який хотів долучити їх до своєї держави. Тому із Придніпров’я, за версією Нестора-літописця, переселилися непокірні уличі на Побужжя. Коли ж у 907 році князь рушив на столицю Візантії – Царь-град, то взяв з собою тиверців, «відомих, як товмачів». В IX- X ст. тиверці та уличі закріпилися у складі Руси – України. Край не був густо заселеним, бо потерпав від нападів сусідів – кочовиків: спочатку печенігів, а з кінця ХІ ст. від половців. В період роздробленості Руси- України у ХІІ-ХІІІ ст. територія майбутньої Вінниці належала до східного Пониззя Болохівської землі, яка входила до Галицько-Волинського князівства. Населення традиційно займалося землеробством, промислами, ремеслами, про що свідчать знахідки матеріальної культури в різних районах міста: від П’ятничан до Сабарова, від Старого міста до Тяжилова і Вишеньки. Через землі сучасного міста в період середньовіччя проходив торговий шлях (« гостинець») із Бряслава (Брацлава) до Межибожа (Меджибожа).

Місто стоїть на річці Південний Буг, у смузі лісостепу, у межах Волинсько-Подільського кристалічного масиву, прикритого четвертинними відкладеннями пісків, глин, вапняків і мергелів. Перемішуючись із залишками рослинного світу, вони утворили родючі чорноземні ґрунти. Основа цього масиву складається з найдавніших порід — цінних будівельних матеріалів: гранітів, гнейсів, сієнітів, що в деяких місцях виходять на поверхню.

Племінники князя Ольгерда — Юрій, Олександр, Федір і Костянтин Коріятовичі, почали будувати в подільських містах фортеці вже як державні резиденції, а ще засновувати нові міста-фортеці. В історіографії XIX—XX ст. вважалося, що серед них могла бути й Вінниця, однак, нові археологічні та документальні відомості це спростовують. У документах 1363 року Вінниця не згадується: дата за принципом «не пізніше» — так само ймовірна гіпотеза щодо битви напередодні (1362 р.), як і заснування отаманської Вінниці на згарищі руського града — не пізніше 1355 р. (відносно походу 1354 р.). Умовне започаткування літопису Вінниці з 1363 року пов'язане з намаганням Великого Литовського князівства утвердити своє володарювання на Поділлі, укріпити обороноздатність регіону. Міста існували напередодні: давньоруська «археологічна» Вінниця у межах староміської території — за 150 років напередодні литовської експансії, безперервна Вінниця під управлінням отамана — близько десятиліття перед загарбанням Поділля Литвою. У сенсі обрання критерієм для організації міста наявності його адміністративної й самоврядної функцій дата «не пізніше 1355 р.» є вірогідною.

З проголошенням Незалежності України, Вінниця стала третім містом в Україні, у якому на головній площі з офіційної згоди місцевої влади замайорів синьо-жовтий прапор. Нині Вінниця постійно зростає, набуває європейських рис, розвивається, як промисловий та адміністративний центр області, органічно пов'язаний з іншими регіонами держави. За ініціативи та сприяння міської влади в останні 2 роки розширилась інфраструктура підтримки підприємництва. Розвиток підприємництва набуває більш вагомого соціального і економічного значення. У всьому валовому обсягу міста його частка досягла 11 %, а динаміка зростання свідчить про наявність достатнього внутрішнього потенціалу. У першій половині 2000-х років у місті починається забудова мікрорайону «Поділля». У 2011 почалась забудова мікрорайону Академічного. Журнал «Фокус» оголосив Вінницю найкращим містом для життя в Україні за підсумками рейтингу 2013 року. У 2015 і 2017 роках Вінниця очолювала подібний рейтинг, складений соціологічною групою «Рейтинг». 13 травня 2015 Верховна Рада України прийняла проєкт Постанови про зміну і встановлення меж міста Вінниця і Вінницького району Вінницької області № 2803 від 08.05.2015, який підтримали 245 народних депутатів.

Населення Вінниці, станом на 1 січня 2022 року, складає 369 740 осіб. За чисельністю населення серед міст України Вінниця замикає 10-ку найбільших міст (без урахування тимчасово окупованих територій)