Іван Степанович Мазепа (Іван Мазепа-Калединський) (1639 – 1709) – гетьман України, державний, політичний діяч.
Іван Мазепа народився 20 березня 1639 року поблизу Білої Церкви. Освіту з біографії Мазепи отримав у Києво-Могилянському колегіумі. Після його закінчення Мазепа поїхав до Варшави в єзуїтський коледж. Він був близький до двору короля Іоанна Казимира, завдяки чому відправився вчитися в європейські країни: в Італію, Німеччину, Францію.
У 1665 році в біографії Мазепи була зайнята посада чернігівського підчаща, а в 1669 році він став ротмістром гвардії гетьмана Дорошенка. У 1674 році він приїхав до запорозьких козаків, де через кілька років став генерал-есаулом. У липні 1687 року Мазепа став лівобережним гетьманом. Брав участь в походах проти Кримського ханства, організованих Голіциним. Тоді Мазепа завоював довіру Петра Першого, відправився з ним воювати в Азов. У 1704 році Мазепа зайняв правобережну частину України.
Після невдалих боїв Росії зі шведами Мазепа приєднався до шведської сторони і Карлу XII. Після цього Петро зруйнував Запорізьку Січ, війська Меншикова розорили резиденцію Мазепи в Батурині. У 1709 році Карл довічно назвав Мазепу «законним князем України».
У 1708 році Петро вирішив обрати нового гетьмана, яким став Іван Скоропадський. Через кілька днів, в листопаді 1708 року, Мазепу прокляли, потім провели символічну страту і нагородили орденом Іуди. Після перемоги Петра над шведами в біографії Івана Мазепи він втік до Бендер, де і помер 22 вересня 1709 року.
