Митрополит Андрей Шептицький народився в селі Прилбичі 29 липня 1865 року. Він був українським релігійним діячем, графом, меценатом, епіском Української греко-католицької церкви.
Андрей Шептицький суттєво відбудував греко-католицьку церкву як в Україні, так і за її межами.
Першу освіту Роман (Андрей) отримав на батьківщині. У 1879 році він почав навчатися в гімназії Святої Анни в Кракові.
1 жовтня 1883 року розпочав військову службу в Кракові.
8 січня 1884 року у Андрея Шептицького діагностували скарлатину (що супроводжувалася зараженням крові і гострим запаленням суглобів). В кінці лютого того ж року він одужав.
Восени 1884 року Роман поїхав до Німецької імперії вивчати право в університеті. А влітку 1887 року закінчив університетські студії. Згодом, 8 лютого 1888 року, в Римі Андрей взяв участь в загальній аудієнції папи Лева XIII.
11 серпня 1892 року брат Андрей склав свої вічні обітниці в Христинопольському монастирі. А у вересні єпископ Юліан Пелес висвятив його на священика.
20 липня 1896 року Андрея Шептицького призначили ігуменом монастиря святого Онуфрія у Львові.
З 1898 по 1899 рік викладав богослов'я в Христинопольському монастирі.
Найбільшим політичним досягненням Андрея Шептицького стала у 1914 р. домовленість з польською стороною про виборчу реформу, яка мала збільшити політичне представництво українців у Галицькому сеймі. Цьому завадила війна.
